Газета «Прикарпатська правда» №7 (13258) від 13 лютого 2003 року

ПОХОРОННИЙ ВІНОК ПІД ДВЕРІ

П'ятий рік Мирослав Зуб'як проклинає мить, коли наблизився до таких «партнерів». Відтоді життя і бізнес пішли шкереберть. А спокій навіть не сниться. Все починалося начебто добре. Затишне івано-франківське кафе. На столі щедра вечеря. Поруч солідні люди-полковник СБУ і його давній знайомий обговорюють деталі ділової угоди. Розбіжностей-жодних. Постановили, що підприємство «Інтерком- Зуб'як» отримує в калуської фірми «Камертон» 36 нових автомобілів південнокорейського виробництва. З них п'ять віддає структурам, на котрі вкаже співробітник спецслужби. Вдарили по руках і розійшлися чекати вантаж. Він був уже на підході. Мирослав Зуб'як не підозрював, що в цій грі йому відвели роль «лоха»...

Навесні 1998-го контейнери з автомобілями прибули в Одеський порт. За дорученням від «Камертону» сертифікацією і розмитненням займалися представники фірми «Інтерком- Зуб'як». Перший тривожний дзвінок не забарився. Ретельний огляд транспортних засобів показав: майже всі вони були з перебитими ідентифікаційними номерами кузова. Символ року випуску змінений. Таким чином один товар видають за інший. Ця обставина, звісно, стала на заваді при подальшому розмитненні та реєстрації автомобілів. Керівництво «Камертону» шукає вихід. Експерт, який встановив «ваду», порадив звертатися до тодішнього начальника УДАІ МВС України генерал-майора Ю. Дагаєва. Він скаже, як бути. Так і зробили. Незабаром за підписом заступника Ю. Дагаєва начальники УДАІ ГУУМВС України в Криму, областях, містах Києві та Севастополі отримали вказівку: «Управління ДАЇ МВС України розглянуло листа від фірми «Камертон» (Івано-Франківська область) і дозволяє реєстрацію 31 автомобіля «Hyundai», яким в умовах виробника змінено в ідентифікаційному номері кузова символ року вироблення з Vна W, тобто з 1997 на 1998 рік. При реєстрації зазначених автомобілів у реєстраційні документи внесіть запис «V змінено виробником на W» (список автомобілів додається)». Задовільняючи клопотання «Камертону», міністерство взяло до уваги копію листа, який нібито надійшов від компанії «Hyundai» з поясненням процедури зміни кузовних номерів. Документ сумнівний хоча б тому, що в ньому тричі неправильно названо корейську автомобільну фірму. Чому в МВС України цього не помітили? Виникає ще одне питання: чи можна розмитнювати і реєструвати транспортні засоби на підставі копії факсограми незрозумілого походження з явними неточностями у реквізитах виробника, а також документів, де дійсного продавця товару замінено фірмою-прокладкою? Так, у березні 1998 року підприємство «Камертон», засноване в Калуші Іваном Кричфалушій, уклало договір з іноземною фірмою «Laert International LLC» про поставку південнокорейських легковиків на 452000 американських доларів. Від імені продавця документ засвідчував якийсь громадянин Ірландії Уільям Катонські. Причому в Івано-Франківську, хоча його тут не було. Можливо, ця особа взагалі в природі не існує. За покупця документ виконаний російською мовою, підписала директор «Камертону» Лілія Бура. Вона ж-співвласник Коломийського заводу контрольно-розподільчих приладів, близька приятелька І. Кричфалушия. У сертифікаті походження автомобілів зазначений іхній справжній продавець «Westwood sokcks land corp». А гроші за них через Латвійський банк пішли з України офшорній структурі «Laert International LLC». Протягом тривалого часу «Камертон» регулярно переганяв на її рахунки значні суми в доларах США під приводом активної зовнішньоекономічної діяльності. На українському ринку «Laert» засвітилася ще в 1996 році. Тоді з її боку контракт на поставку одній івано-франківській фірмі поліетилену нібито підписав І. Большаков. Пізніше Інтерпол і Служба державних доходів Латвійської Республіки доведуть: ця людина договору не укладала.